П`ятниця
18.10.2019
03:01
Форма входу
Категорії розділу
Нове на сайті [35]
Пошук
Календар
«  Березень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Наше опитування
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вадим МАНЮК: Вікно в Дику Природу Ріднокраю...

Головна » 2011 » Березень » 24 » Пропозиції Міністерству охорони природного середовища про Самарський бір
Пропозиції Міністерству охорони природного середовища про Самарський бір
12:37
Щодо можливості включення земель Міноборони України до складу національного природного парку «Самарський Бір» без вилучення
 
      Самарський бір є унікальним природним комплексом, одним з найкращих і найбагатших осередків дикої природи України, про що вже втомилися писати і повторювати науковці, і починаючи з другої половини ХІХ ст. ставити питання про необхідність збереження цієї унікальної природної перлини в її первинному стані. Попри це проблема заповідання й дотепер не вирішується, а на цьому тлі відбувається постійний наступ людини на вразливу природу Присамар’я, обсяги якого зростають потужними темпами.
      Висловлена нами ідея створення у Присамар’ї національного природного парку із подальшою перспективою створення на його базі міжнародного біосферного резервату, була свого часу почута і підтримана, але здебільшого на рівні урядових документів і численних декларацій, оскільки до цього часу жодних ознак того, що ця територія охороняється як зарезервована Указами та рішеннями територія, не спостерігається.
       Особливу загрозу Самарському бору, як і раніше, так і тепер, являють по-перше, розміщення на його території військового полігону і військових частин, по-друге, хижацьке лісокористування. Крім того, над Самарським лісом нависають також інші постійні загрози – надмірна і ніяк нерегульоване рекреаційна експансія, вилучення ділянок природного лісу під забудову, яке має місце в околицях Новомосковська та Орловщини, проведення різноманітних змагань на позашляховиках тощо.
       Щодо меж парку – вони дуже чітко прописані на карті, що додається (такими, як вони мають бути)!
        Для наукової громадськості, а в кінцевому рахунку, для всіх живих істот Самарського бору, не має значення, у чиїй власності перебувають і надалі перебуватимуть землі проектованого національного парку. Важливо, щоб на цих землях усі користувачі дотримувалися природоохоронного законодавства, як національного, так і міжнародного – оскільки на цій території існують оселища рослин і тварин, котрі охороняються міжнародними конвенціями, ратифікованими Україною.
       На разі, зважаючи на необхідність термінового реагування на запит Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, слід зазначити, що межі парку повинні бути повноцінними, оскільки Присамар’я Дніпровське є цілісним природно-територіальним і біосферним комплексом, який не можна ділити, «різати» або заповідати тільки його частину. Тому землі Міноборони в обов’язковому порядку повинні увійти до складу проектованого національного парку! Однак ці землі на даному етапі можуть залишатись у їх відомчому підпорядкуванні, хоча варто підкреслити, що Самарський бір наданий Міноборони лише в тимчасове користування, і вся територія Самарського бору є власністю усього українського народу, а не лише одного відомства! Безумовно, зважаючи на процедурні складнощі, пов’язані з вилученням земель, та враховуючи інтереси Міноборони, припустимо ставити питання про створення національного парку «Самарський бір» із включенням земель Міноборони до складу парку, але без вилучення їх у попереднього землевласника. В той же час необхідно підкреслити, що саме на території Новомосковського військлісгопу зосереджено найцінніші для заповідання біотопи!
       Крім того, слід зазначити, що і з боку військових підрозділів, і з боку військового лісгоспу на території, наданій їм у користування, відбувається систематичне і грубе порушення природоохоронного законодавства, що є неприпустимим, але нажаль, залишається у більшості випадків непокараним. Зокрема, лісниками здійснюються вирубки старого лісу природного походження, при чому вибірково знищуються найцінніші дерева, кожне з яких вже є пам’яткою природи. Під час військових навчань нехтуються будь-які права природи і живих істот: стрільби і навчання не узгоджуються жодним чином із вченими та природоохоронцями – їх можуть проводити у період міграцій птахів, насиджування пташенят, під час шлюбного періоду у ссавців тощо. Вогнепальною середньо- і крупнокаліберною зброєю постійно вражаються дерева, руйнується грунтовий покрив, знищуються дрібні тварини, займаються підстилка, сухостій і дерева, що неодноразово ставало причиною жахливих лісових пожеж.
        На найближчу перспективу українська нація повинна збагнути дві речі і переконати владу виконати волю народу. Вона полягає в наступному:
        1. Військовим частинам не місце у Самарському борі. Ця територія – тільки для ДИКОЇ ПРИРОДИ і для людей, здатних адекватно її сприйняти, оцінити і захистити!
        2. Жодна п’ядь землі, на якій збереглися елементи природних екосистем в межах Присамар'я не повинна бути поглинутою цивілізацією.
          Іншого шляху для нас не існує!
 
Підготував В. В. Манюк,
на запит представників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги
                                                                                             24 березня 2011 року, Січеслав
Категорія: Нове на сайті | Переглядів: 508 | Додав: Dikun | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1
1 alex  
я не знаю, как там с военными, но "рекреанты" ежедневно мусорят в лесу, а на праздники - особенно активно. Каждый день наблюдаю, как идут в лес с бутылочками пива, а возвращаются - не обремененные лишним грузом.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Locations of visitors to this page Атлас Флори України